terminate | |
gen. | завершити; покласти край; завершуватися; закінчуватися; кінчатися; обмежувати |
region | |
comp., MS | область |
| |||
такий, що закінчується | |||
| |||
завершити; покласти край; завершуватися; закінчуватися (in); кінчатися; обмежувати; визначати межу; обмежуватися; обриватися; спрямовувати; призначати; закінчитися (in); кінчити | |||
завершуватися; припинятися (про процес, завдання чи операцію) | |||
винищувати | |||
припиняти; припиняти дію; закінчувати; минати; бути обмеженим | |||
завершитися; завершувати; закінчитися; закінчуватися; кінчитися; обривати; обірвати; обірватися; припинитися | |||
закінчити; ліквідовувати; покінчити (з кимсь); припинятися | |||
покінчити (з кимось) | |||
приєднувати до режиму | |||
| |||
припиняти дію договору тощо (a treaty) | |||
| |||
завершений; завершуваний; скінченний |
terminating : 80 phrases in 12 subjects |
Aviation | 4 |
Computers | 2 |
Diplomacy | 7 |
Economy | 12 |
General | 4 |
Human rights activism | 3 |
Information technology | 7 |
International relations | 1 |
Jargon | 1 |
Law | 33 |
Microelectronics | 5 |
Telecommunications | 1 |