English ⇄ Chinese Esperanto German Greek Japanese Russian Serbian Latin Spanish Ukrainian Uzbek

straggle ['stræg(ə)l] n
gen.	розкидана група (предметів); відстати; розбрестися
straggle ['stræg(ə)l] v
gen.	відставати; відриватися; відбиватися; іти урозбрід, рухатися безладно; бути розкиданим (про будинки тощо); стояти безладно (про будинки тощо); рости самітно (про дерево тощо); відбитися; іти вроздріб
fig.	блукати (про думки)
mil.	дезертирувати; відставати (від своєї частини); іти врозбрід; рухатися безладно; бути розкиданим; блукати биття ременем; скоба; кріпильна планка; строп
nautic.	збиватися з курсу; рискати на курсі

straggle: 4 phrases in 1 subject

General

4