English ⇄ Arabic Chinese English Esperanto French German Hungarian Japanese Russian Serbian Latin Ukrainian Uzbek

interdict ['ɪntə'dɪkt] v
gen.	забороняти; накладати заборону (на щось); позбавляти права користуватися (майном тощо); утримувати (когось від чогось); позбавляти дієздатності; заборонити
cleric.	відлучати від церкви
IT	стримати; стримувати
law	накладати заборону (забороняти)
mil.	перешкоджати; утруднювати; накладати заборону; позбавляти права користування; знімати з посади; утримувати (від чогось); ізолювати (поле бою)
interdicted adj.
law	заборонений; позбавлений дієздатності
English thesaurus
interdict ['ɪntə'dɪkt] v
mil., logist.	To divert, disrupt, delay, or destroy enemy surface military potential before it can be used effectively against friendly forces, using fire support or maneuver forces. 2. To seal off an area by any means; to deny use of a route or approach. 3. To carry out a tactical task to prevent, hinder, or delay the use of an area or route by enemy forces. (FRA)
INTERDICT ['ɪntə'dɪkt] abbr.
abbr., mil., avia.	interference detection and interdiction countermeasures team

interdicted: 6 phrases in 3 subjects

General	3
Human rights activism	1
Law	2