English ⇄ Arabic Chinese Danish Dutch English Esperanto Estonian Finnish French German Greek Italian Japanese Norwegian Bokmål Polish Russian Serbian Latin Slovak Slovene Spanish Swedish Ukrainian Uzbek

dominate ['dɔmɪneɪt] n
gen.	владарювати; здійматися (височіти); здійнятися; підминати (підкоряти); підім'яти
dominate ['dɔmɪneɪt] v
gen.	панувати; володарювати; домінувати (підноситися); переважати; стримувати; угамовувати; цілком поглинати; заволодівати; височіти над місцевістю; панувати над місцевістю
dipl.	впливати; мати найбільший вплив
IT	домінувати
mil.	превалювати; стримувати (почуття); панувати (над)
English thesaurus
dominate ['dɔmɪneɪt] n
mil., logist.	To place oneself in a position from which it will be possible to threaten or to strike briskly and in a decisive manner. (FRA)
dominates abbr.
abbr., amer., slang	rule (My wife rules the house)

dominate: 6 phrases in 4 subjects

Diplomacy	1
Economy	2
Law	1
Military	2