English ⇄ Arabic Basque Bulgarian Catalan Chinese Croatian Czech Danish Dutch English Esperanto Estonian Finnish French German Greek Hungarian Irish Italian Japanese Latvian Lithuanian Maltese Norwegian Bokmål Polish Portuguese Romanian Russian Scottish Gaelic Serbian Latin Slovak Slovene Spanish Swedish Turkish Ukrainian Uzbek

doctrine [ˈdɒktrɪn] n
gen.	доктрина f; теорія; вчення (філософське, політичне тощо); догма; догмат; віра; наука f; наукова дисципліна; учення
dipl.	вчення
environ.	доктрина f (Правило, теорія або принцип права, наприклад, доктрина про злиття компаній, доктрина про взаємини, ін)
law	принцип m
mil.	догма принцип; основні напрямки; основні керівні положення; засадничі принципи застосування військ (сил); принципи застосування військ (сил)
English thesaurus
doctrine [ˈdɒktrɪn] n
mil., logist.	Fundamental principles by which the military forces guide their actions in support of objectives. It is authoritative but requires judgement in application. (FRA)
USA	Fundamental principles by which the military forces or elements thereof guide their actions in support of national objectives. It is authoritative but requires judgment in application. (CJCSI 5120.02) see also multinational doctrine, joint doctrine

doctrine: 174 phrases in 12 subjects

Armored vehicles	1
Aviation	1
Diplomacy	32
Economy	1
Environment	1
General	6
Historical	1
Law	57
Military	66
NATO	5
Psychology	2
Religion	1