|
|
gen. |
влада; повноваження n (на щось); сфера компетенції; коло обов'язків; орган m; управління n; відділ m; авторитет m; вага f; вплив m (over); значення n; авторитетний фахівець; визначний фахівець; авторитетне джерело (книга, документ); авторитетне твердження; доказ m; підстава f; наявність повноважень; відання; дока |
airports |
орган управління |
archive. |
авторитетне джерело (достовірне; те, що не викликає сумніву); загальновизнане джерело (достовірне; те, що не викликає сумніву); стандартизоване джерело (достовірне; те, що не викликає сумніву); офіційне джерело (достовірне; те, що не викликає сумніву) |
avia., corp.gov. |
повноважний орган |
avia., OHS |
правління n |
bus.styl. |
правом n; влада |
context. |
структура (Brücke); орган, що видав (графа в документі gov.ua bojana) |
dipl. |
компетенція; орган керівництва; право n |
econ. |
фахівець m; установа f |
fin. |
орган влади; офіційний орган; правоможність; видатний фахівець; доручення |
h.rghts.act. |
адміністрація f; влада (панування) |
IT |
керівництво n; керівні органи |
law |
повноваження n (Вещий); інстанція; вплив m; відання (компетенція; сфера повноважень; юрисдикція); компетенція (сфера повноважень; тж); необмежені повноваження; орган m (влади); право n (влада, повноваження); представник влади |
mil. |
орган влади (управління); людина, наділена владою; коло обов'язків (повноважень); санкція f; дозвіл m; правомочність; начальник m |
|
|
law |
авторитетний спеціаліст |
|
|
bus.styl. |
органи влади |
econ. |
установи |
fin. |
мн. керівництво |
IT |
права |
|
English thesaurus |
|
|
mil., abbr. |
auth |