DictionaryForumContacts

Morphology analysis
докучати (28) | Verb
1 докучати однина, друга особа, теперішній час singular, second person, present tense
2 докучу множина, друга особа, теперішній час plural, second person, present tense
3 докучиш множина, третя особа, теперішній час plural, third person, present tense
4 докучить однина, третя особа, майбутній час singular, third person, future tense
5 докучимо множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
6 докучите чоловічий рід, однина, минулий час masculine, singular, past tense
7 докучать середній рід, однина, минулий час neuter, singular, past tense
8 докучав множина, минулий час plural, past tense
9 докучала однина, друга особа, наказовий спосіб singular, second person, imperative/hortative
10 докучало множина, друга особа, наказовий спосіб plural, second person, imperative/hortative
11 докучали множина, перша особа, наказовий спосіб plural, first person, imperative/hortative
12 докучи множина, перша особа, наказовий спосіб plural, first person, imperative/hortative
13 докучіть дієприслівник, теперішній час transgressive, present tense
14 докучімо дієприслівник, минулий час transgressive, past tense
15 докучім дієприкметник, безособова форма present participle, безособова форма
16 докучавши дієприкметник, активний present participle, active
17 - дієприкметник, пасивний
18 -