DictionaryForumContacts

Morphology analysis
розріджувати (31) | Verb
1 розрі́джувати однина, друга особа, теперішній час singular, second person, present tense
2 розрі́джую множина, друга особа, теперішній час plural, second person, present tense
3 розрі́джуєш множина, третя особа, теперішній час plural, third person, present tense
4 розрі́джує однина, третя особа, майбутній час singular, third person, future tense
5 розрі́джуємо множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
6 розрі́джуєте чоловічий рід, однина, минулий час masculine, singular, past tense
7 розрі́джують середній рід, однина, минулий час neuter, singular, past tense
8 розрі́джуватиму множина, минулий час plural, past tense
9 розрі́джуватимеш однина, друга особа, наказовий спосіб singular, second person, imperative/hortative
10 розрі́джуватиме множина, друга особа, наказовий спосіб plural, second person, imperative/hortative
11 розрі́джуватимемо множина, перша особа, наказовий спосіб plural, first person, imperative/hortative
12 розрі́джуватимем множина, перша особа, наказовий спосіб plural, first person, imperative/hortative
13 розрі́джуватимете дієприслівник, теперішній час transgressive, present tense
14 розрі́джуватимуть дієприслівник, минулий час transgressive, past tense
15 розрі́джував дієприкметник, безособова форма present participle, безособова форма
16 розрі́джувала дієприкметник, активний present participle, active
17 розрі́джувало дієприкметник, пасивний present participle, passive
18 розрі́джували
19 розрі́джуй
20 розрі́джуйте
21 розрі́джуймо
22 -
23 розрі́джуючи
24 розрі́джувавши
25 розрі́джувано
26 розрі́джуюч
27 розрі́джуван