DictionaryForumContacts

Morphology analysis
відмітити (8) | Verb
1 відмі́тити однина, друга особа, теперішній час singular, second person, present tense
2 відмі́чу множина, друга особа, теперішній час plural, second person, present tense
3 відмі́тиш множина, третя особа, теперішній час plural, third person, present tense
4 відмі́тить однина, третя особа, майбутній час singular, third person, future tense
5 відмі́тимо множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
6 відмі́тите чоловічий рід, однина, минулий час masculine, singular, past tense
7 відмі́тять середній рід, однина, минулий час neuter, singular, past tense
8 відмі́тив множина, минулий час plural, past tense
9 відмі́тила однина, друга особа, наказовий спосіб singular, second person, imperative/hortative
10 відмі́тило множина, друга особа, наказовий спосіб plural, second person, imperative/hortative
11 відмі́тили множина, перша особа, наказовий спосіб plural, first person, imperative/hortative
12 відмі́ть множина, перша особа, наказовий спосіб plural, first person, imperative/hortative
13 відмі́тьте дієприслівник, теперішній час transgressive, present tense
14 відмі́тьмо дієприслівник, минулий час transgressive, past tense
15 - дієприкметник, безособова форма
16 відмі́тивши дієприкметник, активний present participle, active
17 відмі́чено дієприкметник, пасивний present participle, passive
18 відмі́чен