met. |
магнітний сплав, що намагнічується до насичення, перемагнічується в порівняно сильних магнітних полях H ≈ 1000 кА/м і характеризується високими значеннями коерцитивної сили Hc ≈ 560 кА/м,залишкової магнітної індукції Br = 0,5—1,0 Тл, магнітною потужністю і великими втратами на гістерезис; сплави цього типу застосовуються як постійні магніти, носії інформації (магнітні диски, барабани, стрічки) |