gen. |
止める ichi1; 已める; 廃める; 否む; 義絶する (от родителей, сына и т. п.); 辞する (от чего-л.); 辞退する (от чего-л.); 揚棄する (от чего-л.); 言い消す (от своих слов); …を拒絶する (от чего-л.); 棄却する (ききゃく); 拒む (от чего-л., こばむ); 見限る (от намерения и т. п.); 見切る (от намерения и т. п.); 見捨てる (от кого-л.); 見棄てる (от кого-л.); 見離す (от кого-л.); 見放す (от кого-л.); 投げ出す (от чего-л.); 投げ捨てる (от чего-л.); 投げ棄てる (от чего-л.); 擲つ (от чего-л.); 抛つ (от чего-л.); 思い切る (от чего-л. задуманного); 離脱する (напр. от подданства); 謝する; 断つ (たつ); 絶つ; 取消しする (от обещания, заказа и т. п.); 取り消す (от обещания, заказа и т. п., とりけす); 撤回する (от требований, обещания и т. п.); 振り捨てる (от чего-л.); 不貞腐る; 不貞腐れる; 拝辞する (напр. от своего поста); 廃棄する (от чего-л.); 放棄する (от чего-л.); 抛棄する (от чего-л.); 返上する (от поста) |