mentally defective | |
law | імбецильний; неповноцінний |
person | |
gen. | людина; особа; особистість; персона; постать; суб'єкт |
| |||
імбецильний (психічно неповноцінний); неповноцінний | |||
психічно неповноцінний | |||
English thesaurus | |||
| |||
MD |
mentally defective: 3 phrases in 1 subject |
Law | 3 |