![]() |
| |||
розлучення n (припинення шлюбу); розлука; розірвання шлюбу; розрив m; роз'єднання; розлучитися | |||
розлучений чоловік | |||
відділяння; відокремлювання; роз'єднування; розведення | |||
відокремлення n; розділення; розлучення n; розрив шлюбу | |||
| |||
відділення; розлучатися (розривати шлюб); розривати шлюб; розлучати (розривати шлюб); розривати; відривати; роз'єднувати | |||
розійтися; розвестися | |||
відокремити; роз'єднати; розводити; розводитися | |||
відокремлювати; розділяти; розірвати шлюб | |||
| |||
шлюборозлучний | |||
English thesaurus | |||
| |||
legal termination of a marriage; A common name for a marriage that is legally ended. See DISSOLUTION |
divorce: 100 phrase in 4 subjects |
Diplomacy | 1 |
Economy | 6 |
General | 5 |
Law | 88 |