|
|
| gen. |
директива; вказівка f; настанова; наказ виборців; що вказує напрям; скеровуючий m; що спрямовує; що вказує; що направляє; наказ m (виборців); указівка; циркуляр |
| comp. |
керуюча команда |
| dipl. |
установка |
| econ. |
директива, що керує актом |
| EU. |
директива (Вживання великої / малої літери залежить від того, чи йдеться про власну назву конкретного документу чи про загальну назву типу нормативно-правового акту.) |
| fin. |
інструкція f |
| IT |
керуючий m; керівна команда; покажчик |
| law |
спрямовуючий m; постанова f (директива); розпорядження n; ухвала (директива) |
| mil. |
організаційні вказівки |
|
|
| gen. |
вказівний; директивний; напрямний |
| environ. |
директива (Другий рівень адміністративних актів (нижче рівня постанови, але вище рівня рішення), прийнятих радою або комісією Європейських Співтовариств із метою реалізації своїх завдань, визначених основними документами. Звернені до держав, а не фізичних осіб, але можуть передбачати забезпечення фізичним особам конкретних прав і право посилатися на цю директиву при розгляді справи у муніципальному суді) |
| IT |
керівний; напрямівний; спрямівний; управний |
| mil. |
що направляє (спрямовує) |
|
| English thesaurus |
|
|
| mil., abbr. |
dir |
| mil., logist. |
A military communication in which policy is established or a specific action is ordered. 2. A plan issued with a view to putting it into effect when so directed, or in the event that a stated contingency arises. 3. Broadly speaking, any communication which initiates or governs action, conduct, or procedure. (FRA) |
