English ⇄ Arabic Chinese English Esperanto French German Japanese Polish Russian Scottish Gaelic Serbian Latin Spanish Swedish Ukrainian Uzbek

convict ['kɔnvɪkt] n
gen.	злочинець, який відбуває каторжні роботи; каторжник; в'язень m; засланець m; зек; каторжанин
law	арештант; засуджений злочинець
convict [kɔn'vɪkt] v
gen.	примусити усвідомити свою провину; оголошувати винним; викривати (of); викрити (of); осуджувати; осудити
h.rghts.act.	засуджений
law	визнати винним; ухвалити вирок; засудити; засуджувати; визнати когось винним (засуджувати); визнати когось винуватим (засуджувати); засуджений (тж в значенні ім); злочинець, який відбуває покарання; особа, яка відбуває покарання (строк покарання)
obs.	переконувати
convict ['kɔnvɪkt] adj.
gen.	засуджений (як ім.); ув'язнений; зеківський
English thesaurus
convict ['kɔnvɪkt] n
law	an individual who has been found guilty and incarcerated
convict ['kɔnvɪkt] abbr.
abbr., inf.	con
law	to find a defendant guilty of a crime; A person who has been found guilty of a crime and is serving a sentence for that crime; a prison inmate; find a person guilty of an offense by either a trial or a plea of guilty
mil., abbr.	cnvt

convict: 25 phrases in 5 subjects

Economy	1
General	4
Historical	1
Human rights activism	3
Law	16