English ⇄ Chinese English Esperanto French German Greek Japanese Polish Russian Scottish Gaelic Serbian Latin Spanish Ukrainian Uzbek

combatant ['kɔmbət(ə)nt] n
gen.	боєць (воїн); поборник; воююча сторона; бійці; комбатант; фронтовик
law	воюючий
mil.	бойова одиниця; бойовий засіб; воїн f; боєць; борець m; прихильник m; прибічник m; учасник бойових дій; сторона, що воює; сторона у стані війни; бойовий корабель
combatant ['kɔmbət(ə)nt] adj.
gen.	бойовий; стройовий
mil.	воєнний; войовничий; агресивний; готовий до бойових дій; завзятий; заповзятий; запеклий; затятий; військовий
English thesaurus
combatant ['kɔmbət(ə)nt] n
mil., logist.	A member of the regular armed forces of a Party to a conflict, even non recognised forces, other than medical personnel and chaplains, who participates in hostilities. Note: a combatant must be easily identified by his uniform, by a fixed distinctive sign distance or by the fact that he/she carries arms openly. Spies and mercenaries are not combatants and are not covered by the rules on prisoners of war. (FRA)

combatant: 57 phrases in 5 subjects

Astronautics	2
General	11
Law	2
Military	41
NATO	1