| environ. |
печера (1. Підземна порожнеча, доступна з поверхні землі або з моря, часто зустрічається у ґрунтах, багатих вапняком або на скелястих узбережжях. 2. Природна порожнеча, грот або ніша, яка веде під землю, зазвичай в горизонтальному або злегка нахиленому напрямку. Може бути у вигляді проходу або галереї, що залежить частково від матеріалу породи, де вони пролягають, а також від процесу, при якому печера утворювалася. Наприклад, печера, утворена підземною рікою, може бути відмінна від печери, утвореної через вплив морських хвиль. 3. Відкритий простір під землею, утворений в результаті природних процесів, зазвичай має вихід на поверхню й досить великий за розмірами, щоб людина могла проникнути усередину цього простору. Найпоширеніший вид печер утворений у вапняках у результаті вимивання породи; 1. An underground hollow with access from the ground surface or from the sea, often found in limestone areas and on rocky coastlines. 2. A natural cavity, chamber or recess which leads beneath the surface of the earth, generally in a horizontal or obliquely inclined direction. It may be in the form of a passage or a gallery, its shape depending in part on the joint pattern or structure of the rock and partly on the type of process involved in its excavation. Thus, caves worn by subterranean rivers may be different in character from, and of considerably greater extent than, a sea-cave eroded by marine waves. 3. A natural underground open space, generally with a connection to the surface and large enough for a person to enter. The most common type of cave is formed in a limestone by dissolution) |
