DictionaryForumContacts

Morphology analysis
розчулити (14) | Verb
1 розчулити однина, друга особа, теперішній час singular, second person, present tense
2 розчулю множина, друга особа, теперішній час plural, second person, present tense
3 розчулиш множина, третя особа, теперішній час plural, third person, present tense
4 розчулить однина, третя особа, майбутній час singular, third person, future tense
5 розчулимо множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
6 розчулите чоловічий рід, однина, минулий час masculine, singular, past tense
7 розчулять середній рід, однина, минулий час neuter, singular, past tense
8 розчулив множина, минулий час plural, past tense
9 розчулила однина, друга особа, наказовий спосіб singular, second person, imperative/hortative
10 розчулило множина, друга особа, наказовий спосіб plural, second person, imperative/hortative
11 розчулили множина, перша особа, наказовий спосіб plural, first person, imperative/hortative
12 розчуль множина, перша особа, наказовий спосіб plural, first person, imperative/hortative
13 розчульте дієприслівник, теперішній час transgressive, present tense
14 розчульмо дієприслівник, минулий час transgressive, past tense
15 - дієприкметник, безособова форма
16 розчуливши дієприкметник, активний present participle, active
17 розчулено дієприкметник, пасивний present participle, passive
18 розчулен