 |
Morphology analysis
опера (18) | Noun, inanimate
| 1 | опера | ||
| 2 | опери | ||
| 3 | опері | ||
| 4 | оперу | ||
| 5 | оперу | ||
| 6 | оперою | ||
| 7 | опері | ||
| 8 | оперо | ||
| 9 | опери | ||
| 10 | опер | ||
| 11 | операм | ||
| 12 | опер | ||
| 13 | опери | ||
| 14 | операми | ||
| 15 | операх | ||
| 16 | опери |
оперти (2) | Verb
| 1 | опе́рти | однина, друга особа, теперішній час | singular, second person, present tense |
| 2 | опру | множина, друга особа, теперішній час | plural, second person, present tense |
| 3 | опреш | множина, третя особа, теперішній час | plural, third person, present tense |
| 4 | опре | однина, третя особа, майбутній час | singular, third person, future tense |
| 5 | опремо | множина, перша особа, майбутній час | plural, first person, future tense |
| 6 | опрете | чоловічий рід, однина, минулий час | masculine, singular, past tense |
| 7 | опруть | середній рід, однина, минулий час | neuter, singular, past tense |
| 8 | опе́р | множина, минулий час | plural, past tense |
| 9 | опе́рла | однина, друга особа, наказовий спосіб | singular, second person, imperative/hortative |
| 10 | опе́рло | множина, друга особа, наказовий спосіб | plural, second person, imperative/hortative |
| 11 | опе́рли | множина, перша особа, наказовий спосіб | plural, first person, imperative/hortative |
| 12 | опри | множина, перша особа, наказовий спосіб | plural, first person, imperative/hortative |
| 13 | опріть | дієприслівник, теперішній час | transgressive, present tense |
| 14 | опрімо | дієприслівник, минулий час | transgressive, past tense |
| 15 | опрім | дієприкметник, безособова форма | present participle, безособова форма |
| 16 | опе́рши | дієприкметник, активний | present participle, active |
| 17 | опе́рто | дієприкметник, пасивний | present participle, passive |
| 18 | опе́рт |
оперти | Verb
| 1 | оперти | однина, друга особа, теперішній час | singular, second person, present tense |
| 2 | обіпру | множина, друга особа, теперішній час | plural, second person, present tense |
| 3 | обіпреш | множина, третя особа, теперішній час | plural, third person, present tense |
| 4 | обіпре | однина, третя особа, майбутній час | singular, third person, future tense |
| 5 | обіпремо | множина, перша особа, майбутній час | plural, first person, future tense |
| 6 | обіпрете | чоловічий рід, однина, минулий час | masculine, singular, past tense |
| 7 | обіпруть | середній рід, однина, минулий час | neuter, singular, past tense |
| 8 | опер | множина, минулий час | plural, past tense |
| 9 | оперла | однина, друга особа, наказовий спосіб | singular, second person, imperative/hortative |
| 10 | оперло | множина, друга особа, наказовий спосіб | plural, second person, imperative/hortative |
| 11 | оперли | множина, перша особа, наказовий спосіб | plural, first person, imperative/hortative |
| 12 | обіпри | множина, перша особа, наказовий спосіб | plural, first person, imperative/hortative |
| 13 | обіпріть | дієприслівник, теперішній час | transgressive, present tense |
| 14 | обіпрімо | дієприслівник, минулий час | transgressive, past tense |
| 15 | обіпрім | дієприкметник, безособова форма | present participle, безособова форма |
| 16 | оперши | дієприкметник, активний | present participle, active |
| 17 | оперто | дієприкметник, пасивний | present participle, passive |
| 18 | оперт |