DictionaryForumContacts

Morphology analysis
конфліктувати (15) | Verb
1 конфліктувати однина, друга особа, теперішній час singular, second person, present tense
2 конфліктую множина, друга особа, теперішній час plural, second person, present tense
3 конфліктуєш множина, третя особа, теперішній час plural, third person, present tense
4 конфліктує однина, третя особа, майбутній час singular, third person, future tense
5 конфліктуємо множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
6 конфліктуєте чоловічий рід, однина, минулий час masculine, singular, past tense
7 конфліктують середній рід, однина, минулий час neuter, singular, past tense
8 конфліктуватиму множина, минулий час plural, past tense
9 конфліктуватимеш однина, друга особа, наказовий спосіб singular, second person, imperative/hortative
10 конфліктуватиме множина, друга особа, наказовий спосіб plural, second person, imperative/hortative
11 конфліктуватимемо множина, перша особа, наказовий спосіб plural, first person, imperative/hortative
12 конфліктуватимем множина, перша особа, наказовий спосіб plural, first person, imperative/hortative
13 конфліктуватимете дієприслівник, теперішній час transgressive, present tense
14 конфліктуватимуть дієприслівник, минулий час transgressive, past tense
15 конфліктував дієприкметник, безособова форма present participle, безособова форма
16 конфліктувала дієприкметник, активний present participle, active
17 конфліктувало дієприкметник, пасивний present participle, passive
18 конфліктували
19 конфліктуй
20 конфліктуйте
21 конфліктуймо
22 -
23 конфліктуючи
24 конфліктувавши
25 -
26 -
27 конфліктуюч