Morphology analysis
уметить (294) | Verb, imperfective, transitive
1 |
уметить |
|
|
2 |
уметил |
|
|
3 |
уметила |
|
|
4 |
уметило |
|
|
5 |
уметили |
|
|
6 |
уметив |
|
|
7 |
уметивши |
|
|
8 |
уметишь |
|
|
9 |
уметит |
|
|
10 |
уметим |
|
|
11 |
уметите |
|
|
12 |
уметят |
|
|
13 |
уметь |
|
|
14 |
уметьте |
|
|
15 |
уметя |
|
|
16 |
умечу |
|
|
17 |
уметивший |
|
|
18 |
уметящий |
|
|
19 |
умеченный |
|
|
20 |
- |
|
|
УМЕТЬ (1501) | Verb, imperfective, transitive
1 |
У́МЕТЬ |
|
|
2 |
У́МЕЛ |
|
|
3 |
У́МЕЛА |
|
|
4 |
У́МЕЛО |
|
|
5 |
УМЕЛИ́ |
|
|
6 |
У́МЕВ |
|
|
7 |
УМЕВШИ́ |
|
|
8 |
УМЕ́ЕШЬ |
|
|
9 |
УМЕЕ́Т |
|
|
10 |
УМЕЕ́М |
|
|
11 |
УМЕ́ЕТЕ |
|
|
12 |
У́МЕЮТ |
|
|
13 |
У́МЕЙ |
|
|
14 |
У́МЕЙТЕ |
|
|
15 |
У́МЕЯ |
|
|
16 |
УМЕ́Ю |
|
|
17 |
УМЕВШИЙ |
|
|
18 |
УМЕЮЩИ́Й |
|
|
19 |
У́МЕННЫЙ |
|
|
20 |
У́МИМЫЙ |
|
|