 |
Morphology analysis
смучить (9) | Verb, imperfective, transitive
| 1 | сму́чить | ||
| 2 | сму́чил | ||
| 3 | сму́чила | ||
| 4 | сму́чило | ||
| 5 | сму́чили | ||
| 6 | сму́чив | ||
| 7 | сму́чивши | ||
| 8 | сму́чишь | ||
| 9 | сму́чит | ||
| 10 | сму́чим | ||
| 11 | сму́чите | ||
| 12 | сму́чат | ||
| 13 | сму́чь | ||
| 14 | сму́чьте | ||
| 15 | сму́ча | ||
| 16 | сму́чу | ||
| 17 | сму́чивший | ||
| 18 | сму́чащий | ||
| 19 | сму́ченный | ||
| 20 | сму́чимый |